ТРУБИ ПОЛІЕТИЛЕНОВІ (ПЕ) напірні для зовнішнього водопостачання ПЕ100 SDR11, SDR21,SDR17,

Поліетилен є дуже цікавою альтернативою традиційним матеріалам для труб - чавуну, сталі або цементу - по ряду технічних або економічних причин. Широке поширення і технічний розвиток поліетиленових труб пояснюються особливими характеристиками матеріалу.

Стирання. Поліетилен має більш високу стійкість до стирання в порівнянні зі сталлю і цементом; це властивість забезпечує можливість його використання для перекачування води з вмістом твердих частинок (шлам, розчин) і для вод піску та щебеню.

Гнучкість. Підвищена гнучкість поліетилену і здатність повернення до вихідної форми після деформації дозволяють матеріалу амортизувати вібрацію, удари та навантаження, які виникають при русі ґрунту і, отже, такі труби можуть встановлюватися на нестабільному ґрунті.

Легкість. Труби з поліетилену мають низьку питому вагу і, отже, їх транспортування і установка проста і дуже економічна.

Корозія. Поліетилен хімічно інертний при нормальній робочій температурі; з цієї причини в ньому не утворюється тріщин, корозії, товщина стінок не зменшується при електрохімічній реакції з грунтом. Матеріал не стимулює зростання водоростей, бактерій або грибків.

Хімічний ефект. Поліетилен має високу стійкість до багатьох хімічних речовин (дивись тех. керівництво Т2001).

Теплостійкість. При дії нормальних змін температури навколишнього повітря поліетилен не псується.

Низька температура. Механічні властивості поліетилену дозволяють експлуатувати труби навіть при дуже низьких температурах (до -60°C).

Стійкість до ультрафіолетових променів. Щоб уникнути псування поліетилену (старіння) при дії ультрафіолетових променів (сонячне світло) в матеріал додається кам'яне вугілля, певний стабілізатор, що дозволяє зберігати труби навіть на відкритому повітрі протягом довгого часу.

Теплова і електрична провідність. Поліетилен має дуже низьку теплопровідність і погано проводить електричний струм.

Нетоксичність. Поліетилен є абсолютно нетоксичним матеріалом і, отже, придатним для перекачування питної води або водопровідної води; матеріал відповідає гігієнічної-санітарним вимогам Міністерства охорони здоров'я (Розпорядження № 102 від 02.12.1978).